У школі Паша був душею компанії, у друзів «генієм», а побратими його «Цуром» звали
5 січня 2025 – 12:16
Тиша у наших вечірках наступала, коли Паша брав до рук гітару, а на добраніч читав поезію чи власні вірші.
Зустріла громада Павла Вечерю живим коридором по всьому траурному маршруту. Біля батьківського дому загиблого воїна зустрічали рідні, близькі, сусіди та друзі Козятинської і сусідніх громад. Адже Павла Володимировича радили своїм знайомим, як фахового будівельника, садівника, знатного аграрія.
