Винуватою в цьому була баба Юля, шкільна прибиральниця, яка натиснула на кнопку шкільного дзвінка, що стирчала зі стіни у кутку вестибулю поміж швабрами та віниками, а навпроти висів великий настінний годинник.
Зима 1966 року була морозною та сніжною. Подвір’я школи номер три, де я навчався тоді у другому класі, було вщерть засипано снігом. Лише до вбиральні за майстернями через снігові кучугури була протоптана стежка із жовтими патьоками по боках. На великій перерві між другим та третім уроками півсотні школярів, від десятикласників…