Розділити біль непоправної втрати з рідними та вклонитися памʼяті Героя, прийшли друзі, бойові побратими, представники влади та усі, хто його знав. Остання дорога для Героя була встелена квітами…живий коридор і сльози горя та відчаю, яких ніхто не стримував. Віктор Олександрович був люблячим чоловіком, добрим і турботливим…
Цей день радості і пристрастей. Дуже гарний і вдалий для науки та дослідницької роботи, для
всякого роду розумових і духовних занять, пошуку зниклих людей, речей, тварин.
