"Мінус" 75 мільярдів: що показав аудит "Нафтогазу" і хто понесе покарання

"Нафтогаз" вперше за останні чотири роки показав значний від’ємний фінансовий результат. У першому півріччі його чистий збиток перевищив 11,5 млрд гривень.

Виправдовуючи негативні показники Андрій Коболєв наголосив, що у компанії до такого сценарію були готові і мають достатній запас міцності для проходження кризового періоду.

Утім розрахунки Мінфіну говорять про інше: мінімум в найближчі чотири роки держкомпанія приречена на збитки. Щоправда, прогноз не охоплює 2024 рік, на початку якого у Коболєва завершується контракт.

Але й на цьому проблеми НАКу не закінчуються. Напередодні Державна аудиторська служба завершила ревізію компанії, проведення якої в останні роки безрезультатно домагалася Рахункова палата.

За даними ЕП, у висновках аудиторів йдеться про недоліки та фінансові порушення на понад 225 млрд гривень, а втрати бюджету через це становили 75 млрд гривень - більше за минулорічний прибуток всієї Групи включно з грошима від Стокгольмського арбітражу.

Про які порушення йдеться?

Відкрийте, аудит!

Епопея з проведенням аудиту ефективності "Нафтогазу" щодо стану планування та своєчасності надходження дивідендів до бюджету почалася ще наприкінці 2018 року.

На одному із засідань уряду голова Рахункової Валерій Пацкан звинуватив керівництво "Нафтогазу" у саботажі перевірки компанії. У Коболєва тоді відповіли, що Рахункова палата і не повинна перевіряти компанію, оскільки не має для цього жодних законних підстав. Цим має займатися Держаудитслужба та ДФС, зазначили тоді в НАКу.

У підсумку ані заяви тодішнього прем’єра Володимира Гройсмана про необхідність бути прозорими та публічними, ані його погрози щодо ухвалення окремого розпорядження про відкриття інформації не спрацювали.

Не допомогло навіть відкриття поліцією кримінального провадження проти охоронців "Нафтогазу", які не допустили аудиторів у будівлю компанії на вулиці Богдана Хмельницького.

Процес супроводжувався дивними заявами, що аудитори таки здійснили перевірку, а її матеріали вже передані в Генпрокуратуру. Згодом зазначалося про необхідність проведення ще однієї - контрольної перевірки, на що в "Нафтогазі" вкотре відповіли, що Рахункова палата не має законних підстав це робити.

У підсумку, за даними ЕП, повноцінний у розумінні Рахункової палати аудит так і не відбувся. Пацкан скаржився, що юристи "Нафтогазу" трактують законодавство на свою користь, а представники компанії не надають необхідний для перевірки пакет документів.

Перезапустити процес вдалося після зміни влади і напередодні завершення контракту Коболєва. Цьому передувала заява екс-міністра енергетики Олексія Оржеля про існування політичного рішення щодо зміни керівництва всіх стратегічних компаній, в тому числі і "Нафтогазу".

2 грудня Оржель підкреслив, що по кожному зі стратегічних підприємств є питання щодо ефективності використання коштів та зловживань.

За даними ЕП, цього ж дня президент Володимир Зеленський своїм указом ввів у дію рішення РНБО щодо ревізії "Нафтогазу" за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року. Цього разу перевірку було доручено провести Держаудитслужбі.

Як розповідає співрозмовник ЕП в "Нафтогазі", ревізія була завершена на початку вересня поточного року і на стіл Коболєву, який вже встиг без конкурсу отримати 4-річний контракт, ліг документ обсягом в декілька сотень сторінок. В ньому йшлося про багатомільярдні фінансові порушення, що мали місце в останні роки.

Мільярди повз бюджет

З документу виходить, що ревізори нарахували недоліків та фінансових порушень в роботі "Нафтогазу" на понад 225 млрд гривень, що призвело до прямих втрат компанії на суму понад 75 млрд гривень.

Згідно з процедурою, "Нафтогаз" мав час на вивчення документу та на подання зауважень до викладених в акті ревізії фактів, що у підсумку й зробив. Частина з них була врахована.

В "Нафтогазі" ЕП підтвердили, що отримали від Держаудитслужби акт ревізії та надали свої заперечення.

"У відповідь компанія надала свої заперечення до акту ДАСУ, отримала висновок служби на заперечення та очікує на вимогу служби, яка міститиме остаточні результати ревізії", - зазначили в прес-службі НАКу.

Багатосторінковий документ, який потрапив в розпорядження ЕП, містить дані про порушення різного характеру.

Тут і продаж газу за заниженими цінам, і безпідставна виплата премій членам правління, і провал програми збільшення видобутку газу, і заниження послуг транспортування газу, і порушення у закупівлях, і приховане кредитування та ще багато іншого.

Проте весь зміст документу можна звести до чотирьох основних пунктів, всі вони стосуються заниження розміру сплачених дивідендів.

Перший - нарахування резерву сумнівних боргів при не затвердженому фінплані (за 2018 рік та 9 місяців 2019 року - ЕП.) на 38,438 млрд гривень, Через це розмір сплачених дивідендів був занижений на 35,316 млрд гривень.

Другий - виявлення Офісом великих платників податків ДПС порушень в "Укртрансгазі" на 37,281 млрд гривень. Результат - "Нафтогаз" не доплатив дивідендів на 35,163 млрд гривень.

Третій - заниження доходів через не відображення у їх складі штрафів, пені та неустойки за рішенням судів. За цим пунктом бюджет не дорахувався 2,878 млрд гривень.

Четвертий - не підписання актів реалізації газу у 2016-2018 роках. Наслідками цього порушення стало заниження суми сплачених дивідендів за 2018 рік на 2,128 млрд гривень.

Таким чином, якщо вірити аудиторам, загальна сума втрат через встановлені фінансові порушення становила 75,486 млрд гривень.

Чотири роки збитків і покарання для винних

На фоні оприлюднених напередодні від’ємних фінансових показників "Нафтогазу" та виявлених Держаудитслужбою порушень, заяви Коболєва про існування "виваженого плану дій і достатнього запасу міцності для проходження кризового періоду" виглядають як спроба зберегти обличчя.

Звичайно, якщо під "кризовим періодом" голова правління "Нафтогазу" не мав на увазі найближчі чотири роки.

Якщо вірити розрахункам Міністерства фінансів, які здійснювалися на підставі прогнозів самого НАКу, компанію очікує збиткова діяльність мінімум до 2024-го - року закінчення нового контракту Коболєва.

Моделювання діяльності Групи "Нафтогаз" здійснювалось Мінфіном на підставі прогнозів НАК "Нафтогаз України" щодо обсягів та цін реалізації продукції в 2020-2023 роках.

Міністерство фінансів розглянуло три можливі сценарії: базовий, стресовий та оптимістичній.

Як свідчать розрахунки, незалежно від розглянутих у моделі сценаріїв, у 2020-2023 роках очікується збиткова діяльність Групи "Нафтогаз".

А що з фінансовими порушеннями і втратою 75 млрд гривень?

Приблизний алгоритм дій Держаудитслужби можна спрогнозувати на прикладі ревізії "Укрзалізниці", в якій на початку травня було виявлено порушень на 11,8 млрд гривень.

Матеріали ревізії були надіслані до Головного управління контррозвідки СБУ у сфері економіки для розгляду та прийняття відповідно рішення.

Крім того, Держаудитслужба поінформувала про результати перевірки акціонера - Кабінет міністрів - та запропонувала йому вчинити наступні дії.

По-перше, звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо взяття на контроль стану розслідування кримінального провадження.

По-друге, забезпечити направлення до бюджету частини несплачених дивідендів за 2018 рік.

І по-третє, - Мінінфраструктури та УЗ доручили усунути виявлені порушення, а винних притягнути до відповідальності.

Чи поніс покарання хтось із керівництва та чиновників залізниці за згадані порушення? В публічному доступі інформацію про це немає.


Другие новости на "Економічна правда"

загрузка...