оновлено
23.02.2019
19:32

Персони

Відповідно ця проблема стає й проблемою наших сусідів". Також він зазначив, що річки Полтви немає на географічній карті, люди на вул. Сахарова не знають, що вони живуть на березі ріки Сороки, і річка Зубра не присутня у свідомості львів’ян. ЛьвівNews >>  14:05

Сьогодні, 19 листопада, у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбувається міжнародна конференція на тему "Стан та перспективи Полтви у Львові".Як зазначив у вітальному слові заступник міського голови Львова Василь Косів, якщо проблема стосується води, вона не може мати локального характеру. У нашому випадку весь цей бруд зі Львова тече до річки Буг, згодом до Польщі. Відповідно ця проблема стає й проблемою наших сусідів , - зазначив Василь Косів. Також він зазначив, що річки Полтви немає на географічній карті, люди на вул. Сахарова не знають, що вони живуть на березі ріки Сороки, і річка Зубра не присутня у свідомості львів'ян. Мета конференції - підвищити обізнаність львів'ян та влади у потенційних вигодах від відкриття ріки (чи її частини), а також наголосити на загрозі довкіллю та екології у випадку, якщо річка буде залишатись у такому занедбаному стані, як сьогодні. Як зазначила керівник спільного українського-німецького проекту Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова GTZ Іріс ?ляйхман, у Полтви є можливість відновитися. За словами завідувача кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Національного лісотехнічного університету Володимира Кучерявого, наприкінці ХІХ ст. були причини замурувати Полтву. У XVII ст. Львів набирає вигляду міста, в той час Полтва оминає вали, на яких було місто. У ХІХ ст. місто намагаються окультурити, на поч. 1800 вирівнюють вали, по теперішньому проспекті Свободи, справа - вулиця, зліва - річка, обсаджена живоплотом. Уже у сер. ХІХ ст. місто було привабливим і благоустроєним. Однак через постійне будування у місті, річка була засміченою, її міський магістрат не міг тримати в порядку. А ще коли були паводки, як пише Крип'якевич, Полтва виходила зі своїх берегів, а на Галицькому передмісті захопила двох дітей, яких заледве вдалося врятувати. Це стало ще одним аргументом для магістрату, аби перевести Полтву в каналізаційний колектор , - розповів Володимир Кучерявий. Чи треба ревіталізовувати Полтву у центрі Львова?.. Полтва жива , бо живі її витоки, які передусім треба рятувати. Мова йде про потік на Пасіках, що на Погулянці, потік Залізні Води, потік у Стрийському парку, Вулецький потік недалеко від кінотеатру Сокіл , який постійно чистять діти з еколого-натуралістичного центру, натомість населення викидає туди сміття. Маємо ще також Голосіївський, Клепарівський, Кривчицький потоки. Потрібно їх ревіталізовувати, а потім говорити про те, щоб хоча б частково відкрити річку у місті. Я вважаю, що присутність міської влади у порятунку Полтви вкрай потрібна, адже, перш за все, треба відновлювати очисні споруди, які знаходяться сьогодні в катастрофічному стані. Принаймні вони не спрацьовують так, аби Полтва могла повноцінно жити нижче від них , - заявив Володимир Кучерявий. Як зазначив керівник Музею Ідей, співорганізатор конференції Олесь Дзиндра, завтра учасники працюватимуть над ідеями та програмами ревіталізації Полтви.

zaxid.net


Інші новини теми:


Ще посилання (1) про «Річку Полтву можна відновити, - з конференції у Львові»

Калейдоскоп подій