обновлено
25.02.2018
00:55

Метки сюжета

Рішення про створення Українського інституту буде ухвалено до кінця року, - В

Розробку інституції для просування української культури за кордоном ініціювали експерти Українського центру культурних досліджень. Телекритика >>  17:40

Міністерство культури презентувало проект Концепції створення Українського інституту ( Інституту Тараса Шевченка). У презентації Концепції взяли участь Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури України В’ячеслав Кириленко, представники культурних центрів країн ЄС, США та Канади в Україні, керівник Програми ЄС - Східного партнерства «Культура» Т еррі Сандел, директор Українського центру культурних досліджень Олексан др Буценко. До обговорення проекту документа запрошені українські експерти, науковці, митці та представники національних культурних інституцій, профільних комітетів Верховної Ради, Адміністрації Президента МЗС, Держкомтелерадіо України Олег Наливайко. Ініціатива Мінкультури зі створення інституції для просування української культури за кордоном розроблена експертами Українського центру культурних досліджень. Сам проект Концепції Українського інституту пройшов громадське обговорення у березні-квітні, серію експертних круглих столів з представниками дипломатичних місій та очільниками культур них інституцій Великобританії, Італії, Німеччини, Польщі, Чехії та Франції. В’ячеслав Кириленко наголосив, що створення Інституту є важливим проектом з популяризації української культури для всього Уряду, і різні Міністерства та відомства консолідовано працюватимуть на результат. Окрім того, до цього процесу мають бути залучені представники громадянського суспільства та власне митці. «На рівні Уряду буде створено необхідну робочу групу з тим, аби внести проект постанови Уряду про створення Українського інституту - Інституту Тараса Шевченка. У наших планах ухвалення урядового рішення до кінця року. Це рішення не означає старт роботи інституту в повному обсязі, оскільки ми будемо формувати меню програм та інструментів фінансування», - сказав Віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, назвавши такі теми «достатньо амбітними», але реалістичними. Він уточнив, що на початку створення Інститут займатиметься 2-3 довгостроковими проектами та кількома проектами на коротку перспективу, зокрема, промоційного характеру. Окрім того, Віце-прем’єр-міністр готовий підтримати процес створення такої важливої культурної інституції на рівні окремого закону, зокрема, для створення можливостей для диверсифікації джерел фінансування інституту та особливостей його взаємодії з міжнародними партнерськими організаціями. «Якщо для створення Українського інституту ( Інституту Тараса Шевченка) потрібно не лише урядове рішення, але й ухвалення рамкового закону в українському парламенті, я, як Віце-прем'єр, буду пропонувати це зробити», - підкреслив В’ячеслав Кириленко. Відповідно до Концепції, Український інститут займатиметься організацією конкурсів на гранти для творчих проектів, які просувають українську культуру в світі, веденням навчальних та просвітницьких програм і курсів вивчення української мови, підтримкою наукових гуманітарних досліджень та заходів з проблематики культурного співробітництва. Мінкультури вбачає потребу у створенні Українського інституту через брак інформації про Україну та українську культуру. Офіси інститутів презентуватимуть сучасне культурне життя, сприятимуть популяризації культурної спадщини, займатимуться організацією культурних подій та розширенням міжнародних культурних зв’язків на індивідуальному та інституційному рівнях. Українські інститути також сприятимуть забезпеченню культурних та освітніх потреб українських громад за кордоном та вивчення української мови. «Першочергові кроки треба починати з формування міжвідомчої робочої групи (Мінкультури, МЗС, МОН, Держкомтелерадіо) із залученням представників громадянського суспільства. Друге – визначення можливостей, ресурсів та готовності до співпраці тих осередків української культури, які існують за кордоном. Третє – розробка бренду Українського інституту й інформаційна кампанія з поширення знань про сам Інститут. Цей перший етап може складати 250 тис. гривень», - повідомив директор Українського центру культурних досліджень Олексан др Буценко. Концепцією пропонується створення Українського інституту як неурядової організації, яка матиме мережеву структуру – керівні колегіальні та експерті дорадчі органи та осередки за кордоном. Пріоритетними країнами, де можуть бути відкриті перші офіси Українського інституту, визначено країни Центральної та Східної Європи, Євросоюз, Велику сімку та країни, де є численні українські громади. Водночас Національний інститут стратегічних досліджень пропонує відкрити пілотні офіси Інституту в країнах Східної Європи, де політична еліта має проросійську налаштованість, або де українська громада не достатньо активно працює в публічному просторі. Представники Французького інституту, Чеського культурного центру, Інституту Адама Міцкевича, Посольства Італії надали свої рекомендації щодо створення Українського інституту. Експерти наголосили, що Україна – велика країна Європи з чудовою культурою, про яку мало відомо в світі. Відтак, необхідно віднайти правильні сучасні підходи до створення інституції для просування культури. Так, Террі Сандел назвав важливим визначення аудиторії, гнучкість до її потреб, а також стабільність і постійність роботи культурної інституції, яка має проводити діяльність, а не просто заявити про старт.  Радник з питань співробітництва та культури, Директор Французького інституту в Україні Ерік Тоcатт і назвав вдалим вибір назви – Інститут Тараса Шевченка, проте, дав поради визначити пріоритети та специфіку його діяльності і фінансування. Прикладом існування двох типів інституцій для просування культури є Франція, де існує Французький інститут та «Альянс Франсе з». Заступник Інституту Адама Міцкевича Ольга Висоцька відзначила, що ініціатива втілюється досить швидко. «Культурна дипломатія – це впливовий інструмент, але і важка робота. Важливо мати конкретний план, коли ви відкриєте Інститут, і стратегію, яка означить майбутнє Інституту на 10 років. Це надасть партнерам можливості для створення довготривалих проектів співпраці. Фінанси завжди є важливим і складним моментом, тому варто визначити, які довгострокові проекти ви можете вести з міжнародними партнерами», - наголосила вона. При цьому  пані Висоцька запевнила, що і Інститут Міцкевича готовий поділитися своїм найкращим досвідом за 15 років існування та надати інші рекомендації для успішного старту Українського інституту. За словами заступника Міністра культури з питань європейської інтеграції Андрія Вітрен ка , до процесу створення Інститутів готові долучитися українські громади в різних країнах світу, зокрема, відповідні принципові домовленості досягнуті зі Світовим конгресом українців. «Ми будемо працювати з максимальним колом інституцій, які уже займаються промоцією української культури у світі», - запевнив Андрій Вітренко.  

Урядовий портал


Калейдоскоп событий