обновлено
05.12.2016
14:45

На цих замовників дія цього Закону поширюється з 1 квітня 2016 року. Народна Рада >>  01.09.2016 20:31

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сьогодні на своєму засіданні прийняла рішення про неврахування з 1 вересня 2016 року як цільового використання сум коштів, передбачених структурою тарифів на виконання інвестиційних програм та інші матеріальні витрати на забезпечення провадження ліцензійної діяльності, які були витрачені ліцензіатами на закупівлю товарів, послуг без дотримання принципів здійснення закупівель. Зокрема: - якщо вартість предмета закупівлі товарів, послуг дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень без використання електронної системи « ProZorro »; - якщо вартість предмета закупівлі товарів, послуг менше 1 мільйона гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень без використання електронної системи « ProZorro », або шляхом звітування про укладені договори в системі електронних закупівель. Зазначене рішення було прийнято з метою удосконалення використання електронної системи « ProZorro » ліцензіатами Комісії. Регулятором був проведений аналіз положень Закону України «Про публічні закупівлі», що вказує на системні проблеми практичного виконання Закону ліцензіатами, а саме: - неповне використання ліцензіатом процедур закупівель, передбачених Законом; - у зв’язку з некоректним визначенням у Законі терміну «замовник» – невизнання деякими ліцензіатами, що дія Закону поширюється на їх діяльність; - непрозорість закупівлі при укладенні договорів генерального підряду; - номінальне виконання вимог Закону шляхом використання процедури звітування; - недотримання принципів здійснення закупівель, зокрема щодо добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням; - відсутність чітко визначеної Законом відповідальності суб’єкта господарювання за невиконання вимог Закону. Крім того, НКРЕКП звертається до Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Комітету Верховної Ради з питань економічної політики щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», якими врегулювати положення Закону щодо зазначених питань. А саме: - викладення видів діяльності в окремих сферах господарювання відповідно до діючого законодавства, зокрема Закону України «Про ринок природного газу», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про питну воду та питне водопостачання»; - обов’язку проведення процедур, передбачених Законом при укладенні договорів  генерального підряду; - зменшення суми вартості предмета закупівлі, при якій дозволяється здійснювати закупівлю без використання електронної системи закупівель; - визначити відповідальність замовників, зокрема суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за невиконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі». «Комісія підготує відповідне звернення до зазначених органів державної влади щодо необхідності внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щоб системно врегулювали ці проблемні питання», - підсумував Голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Довідково З метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, 25 грудня 2015 року прийнятий Закон України «Про публічні закупівлі». До замовників відповідно до цього Закону належать, зокрема, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, у тому числі у сферах, державне регулювання яких здійснюється НКРЕКП. На цих замовників дія  цього Закону поширюється з 1 квітня 2016 року. 

Урядовий портал


Калейдоскоп событий

Найдите нас на VK